відбатовувати

Відбатовувати, -вую, -єш

сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.

Значення в інших словниках

1. відбатовувати — відбато́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відбатовувати — -ую, -уєш, недок., відбатувати, -ую, -уєш, док., діал. Відкраювати, відрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відбатовувати — ВІДБАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. 1. Відрізувати частину чого-небудь. Ми дістаємо наші складані виделки та кишенькові ножі й відбатовуємо собі по ніжці засмаженої гуски (із журн.); Відбатував шматок хліба (Сл. Гр.  Словник української мови у 20 томах
4. відбатовувати — див. різати  Словник синонімів Вусика
5. відбатовувати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.  Словник синонімів української мови
6. відбатовувати — ВІДБАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. 1. Відрізувати частину чого-небудь. Відбатував шматок хліба (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах