відбитися
Відбиватися, -ваюся, -єшся
сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл.
1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. Котл. Ен. VI. 62.
2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Чуб. V. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. Мет.
3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. Левиц. І.
4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ. Шух. I. 211.
Словник української мови Грінченка