відлинути —
відли́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відлинути —
-ну, -неш, док. 1》 поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. 2》 рідко. Відхлинути від чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлинути —
ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. Усе Одлинуло, зостались тільки сльози, Прозорії і тихі, як роса (Л. Старицька-Черняхівська); Сумні думки одлинули (С. Васильченко); Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (С.
Словник української мови у 20 томах
відлинути —
ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
відлинути —
ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. Сумні думки одлинули (Вас., І, 1959, 274); Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (Криж., Під зорями.., 1950, 27). 2. рідко. Відхлинути від чогось. Відлинула вода від берега (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах