Словник української мови Грінченка

відлипнути

Відлипа́ти, -па́ю, -єш

сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відлипнути — відли́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відлипнути — див. відлипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлипнути — ВІДЛИ́ПНУТИ див. відлипа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відлипнути — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. відлипнути — ВІДЛИ́ПНУТИ див. відлипа́ти.  Словник української мови в 11 томах