відмахнутися

Відмахуватися, -хуюся, -єшся

сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.

Значення в інших словниках

1. відмахнутися — відмахну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відмахнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Однокр. до відмахуватися. 2》 від кого – чого, перен., розм.Позбутися кого-, чого-небудь небажаного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмахнутися — ВІДМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до відма́хуватися. Він кисло примружився і, відганяючи .. думки, навіть відмахнувся рукою (М. Івченко); Тут прилетіла і почала над ним кружляти чи то оса, чи який ґедзь.  Словник української мови у 20 томах
4. відмахнутися — відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого. Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту (З усн.  Фразеологічний словник української мови
5. відмахнутися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. відмахнутися — ВІДМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до відма́хуватися. Вона [дружина] кволим голосом вимовила: — Василю, я тебе прошу, йди в хату. Дем’янчук обмахнувся, сердито копнув ногою матрац (Жур., Звич. турботи, 1960, 91).  Словник української мови в 11 томах