Словник української мови Грінченка

відмежувати

Відмежовувати, -вую, -єш

сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відмежувати — відмежува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмежувати — див. відмежовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмежувати — ВІДМЕЖУВА́ТИ див. відмежо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відмежувати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. відмежувати — ВІДМЕЖУВА́ТИ див. відмежо́вувати.  Словник української мови в 11 томах