Великий тлумачний словник сучасної мови

відмежувати

відмежува́ти

див. відмежовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відмежувати — відмежува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмежувати — ВІДМЕЖУВА́ТИ див. відмежо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відмежувати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. відмежувати — ВІДМЕЖУВА́ТИ див. відмежо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. відмежувати — Відмежовувати, -вую, -єш сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.  Словник української мови Грінченка