відмежувати —
відмежува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відмежувати —
див. відмежовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відмежувати —
ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док.
Словник синонімів української мови
відмежувати —
ВІДМЕЖУВА́ТИ див. відмежо́вувати.
Словник української мови в 11 томах
відмежувати —
Відмежовувати, -вую, -єш сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Словник української мови Грінченка