відпочивання

Відпочива́ння, -ня

с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання. Макс. (1849). 54.

Значення в інших словниках

1. відпочивання — відпочива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відпочивання — -я, с. Дія за знач. відпочивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпочивання — ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відпочива́ти; відпочинок. Сами [самі] собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.); Коли у великих містах від спеки плавиться асфальт, людина особливо прагне відчути свою єдність із дикою природою...  Словник української мови у 20 томах
4. відпочивання — див. відпочинок  Словник синонімів Вусика
5. відпочивання — ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відпочива́ти. Сами собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах