відпочивання
ВІДПОЧИВА́ННЯ, я, с.
Стан за знач. відпочива́ти; відпочинок.
Сами [самі] собі дали на три години відпочивання (Сл. Гр.);
Коли у великих містах від спеки плавиться асфальт, людина особливо прагне відчути свою єдність із дикою природою, присвятити себе приємному відпочиванню біля води, піску, дерев, каміння і всього того, що має дуже слабкий зв'язок із цивілізацією (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)