відрадощі

Відрадощі, -щей

ж. мн. = відрадість. Відрадощі жизні, кому ви судились? К. Дз. 135.

Значення в інших словниках

1. відрадощі — див. відрадність  Словник чужослів Павло Штепа
2. відрадощі — ВІДРА́ДОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що відра́да 1. Відрадощі жизні [життя], кому ви судились? (П. Куліш); Молодощі, відрадощі! На серденьку своя воля... (Ганна Барвінок); [Сирени:] Линьмо всі в Егейське море, Там потоне всяке горе У відрадощах буття! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).  Словник української мови у 20 томах
3. відрадощі — див. радість  Словник синонімів Вусика
4. відрадощі — ВІДРА́ДОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що відра́да. Молодощі, відрадощі! На серденьку своя воля… (Барв., Опов.., 1902, 480); [Сирени:] Линьмо всі в Егейське море, Там потоне всяке горе У відрадощах буття! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 302).  Словник української мови в 11 томах