відрадощі
ВІДРА́ДОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що відра́да.
Молодощі, відрадощі! На серденьку своя воля… (Барв., Опов.., 1902, 480);
[Сирени:] Линьмо всі в Егейське море, Там потоне всяке горе У відрадощах буття! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 302).
Словник української мови (СУМ-11)