відрадісно

Відрадісно

нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.

Значення в інших словниках

1. відрадісно — відра́дісно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. відрадісно — рідко. Присл. до відрадісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відрадісно — ВІДРА́ДІСНО, рідко. Присл. до відра́дісний. – Спасибі! – відмовив одрадісно він (М. Старицький); А над всім розлягався щебет соловйовий: десь так близько, в гущавині, соловей співав так голосно, так відрадісно (Олена Пчілка); // у знач. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. відрадісно — ВІДРА́ДІСНО, рідко. Присл. до відра́дісний. — Спасибі! — відмовив одрадісно він (Стар., Поет. тв., 1958, 225); // у знач. присудк. сл. Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно (Вовчок, I, 1955, 183).  Словник української мови в 11 томах