відрадісно
ВІДРА́ДІСНО, рідко.
Присл. до відра́дісний.
– Спасибі! – відмовив одрадісно він (М. Старицький);
А над всім розлягався щебет соловйовий: десь так близько, в гущавині, соловей співав так голосно, так відрадісно (Олена Пчілка);
// у знач. пред.
Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)