відрадісний
ВІДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко.
Який сповнює відрадою, радістю.
[Антось:] О, чарівні, відрадісні часи! Чи ж вернетесь, чи відлетіли в вирій? (М. Старицький);
Іде весна одрадісна. Зелений шум кругом встає (І. Манжура);
– Ні спочинку немає, ні єдиної одрадісної хвилини (Панас Мирний);
Де взять відрадісних пісень? Круг мене мертве царство суші... (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)