відрадісно
ВІДРА́ДІСНО, рідко. Присл. до відра́дісний.
— Спасибі! — відмовив одрадісно він (Стар., Поет. тв., 1958, 225);
// у знач. присудк. сл.
Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно (Вовчок, I, 1955, 183).
Словник української мови (СУМ-11)