Словник української мови Грінченка

відстановити

Відстановити

см. відстановляти.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відстановити — відстанови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстановити — -овлю, -овиш; мн. відстановлять; док., відстановляти, -яю, -яєш, недок., діал. Відставляти (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстановити — ВІДСТАНОВИ́ТИ див. відстановля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відстановити — ВІДСТАНОВИ́ТИ див. відстановля́ти.  Словник української мови в 11 томах