Великий тлумачний словник сучасної мови

відстановити

відстанови́ти

-овлю, -овиш; мн. відстановлять; док., відстановляти, -яю, -яєш, недок., діал.

Відставляти (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відстановити — відстанови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстановити — ВІДСТАНОВИ́ТИ див. відстановля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відстановити — ВІДСТАНОВИ́ТИ див. відстановля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. відстановити — Відстановити см. відстановляти.  Словник української мови Грінченка