Значення в інших словниках
-
відстановляти —
відстановля́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
відстановляти —
ВІДСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДСТАНОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. відстано́влять; док., діал. Відставляти (у 1 знач.). Дід уже більшенького [внука] від себе відстановить, а другого бере (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
відстановляти —
див. усувати
Словник синонімів Вусика
-
відстановляти —
ВІДСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДСТАНОВИ́ТИ́, овлю́, о́виш; мн. відстано́влять; док., діал. Відставляти (в 1 знач.). Дід уже більшенького [внука] від себе відстановить, а другого бере (Барв., Опов.., 1902, 130).
Словник української мови в 11 томах
-
відстановляти —
Відстановля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить...
Словник української мови Грінченка