відстановляти
ВІДСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДСТАНОВИ́ТИ́, овлю́, о́виш; мн. відстано́влять; док., діал. Відставляти (в 1 знач.).
Дід уже більшенького [внука] від себе відстановить, а другого бере (Барв., Опов.., 1902, 130).
Словник української мови (СУМ-11)