відтобурчити
Відтобурчити, -чу, -чиш
гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Словник української мови ГрінченкаВідтобурчити, -чу, -чиш
гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Словник української мови Грінченка