відтовки
Відтовкувати, -кую, -єш
сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл.
1) Оканчивать, окончить толочь.
2) Отрабатывать, отработать толченіемъ.
3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка