військовий

Військовий, -а, -е

1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18.

2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.

Значення в інших словниках

1. військовий — військовий – воєнний Мають досить виразну значеннєву відмінність. Військовий – який стосується війська, встановлений у ньому. Вживається зі словами: аеродром, аташе, бюджет, госпіталь (шпиталь), доктрина, дух, ешелон, квиток, кореспондент, кредит, лад...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. військовий — військо́ви́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. військовий — ВІЙСЬКОВИЙ – ВОЄННИЙ – ВОЇНСЬКИЙ Військовий. Який стосується війська, військовослужбовця, призначений для потреб війни. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
4. військовий — Військовий і воєнний Слова військовий і воєнний є в українській мові, але означають вони не одне й те ж, тому, мабуть, і трапляються часто помилки, коли їх ставлять не там, де треба, наприклад...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. військовий — -а, -е. 1》 Стос. до війська. || Прийнятий, установлений у війську, в армії. Військова адміністрація — а) система військово-адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією...  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. військовий — ВІЙСЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до війська. За Россю почувся військовий оркестр (І. Нечуй-Левицький); Пройшов військовий поїзд і не спинився (Л.  Словник української мови у 20 томах
7. військовий — див. воїн  Словник синонімів Вусика
8. військовий — ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця.  Словник синонімів української мови
9. військовий — Військо́ви́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. військовий — ВІЙСЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до війська. За Россю почувся військовий оркестр (Н.-Лев., III, 1956, 133); Пройшов військовий поїзд і не спинився (Сміл., Сашко, 1957, 88); // Прийнятий, установлений у війську, в армії.  Словник української мови в 11 томах