вінкоплетини

Вінкоплетини, -тин

ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.

Значення в інших словниках

1. вінкоплетини — вінкопле́тини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. вінкоплетини — -ин, мн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вінкоплетини — ВІНКОПЛЕ́ТИНИ, ин, мн., етн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею, що супроводжується піснями.  Словник української мови у 20 томах
4. вінкоплетини — ВІНКОПЛЕ́ТИНИ, ив, мн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею, що супроводжується піснями. У більшості сіл на Львівщині широко поширений цікавий звичай — вінкоплетини (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 83).  Словник української мови в 11 томах