вінкоплетини
ВІНКОПЛЕ́ТИНИ, ин, мн., етн.
Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею, що супроводжується піснями.
Пахуча материнка сиділа великими кущами й так гордо виглядувала [виглядала] так мило й приязно, наче невіста на вінкоплетинах! (О. Кониський);
У більшості сіл на Львівщині широко розповсюджений цікавий звичай – вінкоплетини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)