віршовий —
віршови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
віршовий —
-а, -е. 1》 Стос. до вірша. 2》 Написаний віршем. Віршовий твір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віршовий —
ВІРШОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до вірша. Се й були взірці, після котрих компоновано драми на релігійні сюжети, від котрих запозичувано головно віршову форму (І. Франко); Та годі. Лист пора дівочий У віршовий укласти лад. Я слово дав, – і що ж?...
Словник української мови у 20 томах
віршовий —
Віршови́й, -ва́, -ве́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
віршовий —
ВІРШОВИ́Й, а, е. 1. Стос. до вірша. Се й були взірці, після котрих компоновано драми на релігійні сюжети, від котрих запозичувано головно віршову форму (Фр., XVI, 1955, 215); Він [П.
Словник української мови в 11 томах