вір'я

Вір'я, -р'я

с.

1) соб. Жерди.

2) Изгородь изъ жердей. Рк. Левиц.

Значення в інших словниках

1. вір'я — вір'я́ іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вір'я — рідко вор'я, -я, с. 1》 збірн.Жердини для огорожі. 2》 Огорожа з жердин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вір'я — ВІР'Я́, рідко ВОР'Я́, я, с. 1. збірн. Жердини для огорожі. Бугай .. тоді буцнув крутим лобом з кучериками біля рогів, аж затріщало вір'я (Ю. Мушкетик); Сіно, складене на дворах, сушилося на вор'ї (М. Олійник). 2. Огорожа із жердин.  Словник української мови у 20 томах
4. вір'я — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
5. вір'я — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин).  Словник синонімів української мови