Словник української мови Грінченка

вісімка

Вісімка, -ки

ж.

1) Восьмая часть.

2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вісімка — ві́сімка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ві́сімки  Орфографічний словник української мови
  2. вісімка — -и, ж. 1》 Назва цифри 8. || розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо). || Назва групи людей з восьми осіб. 2》 Гральна карта, що має вісім позначок однієї масті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вісімка — ВІ́СІМКА, и, ж. 1. Назва цифри 8. Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (О. Довженко); // Назва групи людей з восьми чоловік. У першій вісімці були Корж і Горпина (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. вісімка — Ві́сімка, -ки, -ці; ві́сімки, -сімок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вісімка — ВІ́СІМКА, и, ж. 1. Назва цифри 8. Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (Довж., І, 1958, 199); // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо).  Словник української мови в 11 томах