вісімка

ВІ́СІМКА, и, ж.

1. Назва цифри 8.

Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (Довж., І, 1958, 199);

// розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо).

По річці снували човни, легко пливли яхти, пролетіла вісімка, залишивши вузький слід на воді (Рад. Укр., 19. IV 1961, 3);

// Назва групи людей з восьми чоловік.

У першій вісімці були Корж і Горпина (Тулуб, Людолови, І, 1957, 142).

2. Гральна карта, що має вісім позначок однієї масті.

Значення в інших словниках

1. вісімка — ві́сімка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ві́сімки  Орфографічний словник української мови
2. вісімка — -и, ж. 1》 Назва цифри 8. || розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо). || Назва групи людей з восьми осіб. 2》 Гральна карта, що має вісім позначок однієї масті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вісімка — ВІ́СІМКА, и, ж. 1. Назва цифри 8. Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (О. Довженко); // Назва групи людей з восьми чоловік. У першій вісімці були Корж і Горпина (З.  Словник української мови у 20 томах
4. вісімка — Ві́сімка, -ки, -ці; ві́сімки, -сімок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вісімка — Вісімка, -ки ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.  Словник української мови Грінченка