вісімка

ві́сімка

-и, ж.

1》 Назва цифри 8.

|| розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо).

|| Назва групи людей з восьми осіб.

2》 Гральна карта, що має вісім позначок однієї масті.

Значення в інших словниках

1. вісімка — ві́сімка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ві́сімки  Орфографічний словник української мови
2. вісімка — ВІ́СІМКА, и, ж. 1. Назва цифри 8. Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (О. Довженко); // Назва групи людей з восьми чоловік. У першій вісімці були Корж і Горпина (З.  Словник української мови у 20 томах
3. вісімка — Ві́сімка, -ки, -ці; ві́сімки, -сімок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вісімка — ВІ́СІМКА, и, ж. 1. Назва цифри 8. Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (Довж., І, 1958, 199); // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо).  Словник української мови в 11 томах
5. вісімка — Вісімка, -ки ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.  Словник української мови Грінченка