віточка —
ві́точка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
віточка —
-и, ж., зах. Пестл. до віта.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віточка —
ВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́та. – Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, – Навчає Хлопчик, – віточки беріть! (Л. Глібов); На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (А.
Словник української мови у 20 томах
віточка —
ВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. — Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, — Навчає Хлопчик, — віточки беріть! (Гл., Вибр., 1957, 208); На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (Шиян, Вибр., 1947, 251).
Словник української мови в 11 томах