віточка

ВІ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ві́та.

– Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, – Навчає Хлопчик, – віточки беріть! (Л. Глібов);

На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (А. Шиян);

Густим роєм білого цвіту обліпило кожну віточку, наче снігом, тільки де-не-де помітні темні листочки дерев (М. Івченко).

Значення в інших словниках

1. віточка — ві́точка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. віточка — -и, ж., зах. Пестл. до віта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віточка — див. гілка  Словник синонімів Вусика
4. віточка — ВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. — Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, — Навчає Хлопчик, — віточки беріть! (Гл., Вибр., 1957, 208); На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (Шиян, Вибр., 1947, 251).  Словник української мови в 11 томах
5. віточка — Вітонька, віточка, -ки ж. ум. отъ віта. Вітрець, терця, м. ум. отъ вітер.  Словник української мови Грінченка