Значення в інших словниках
-
вітрик —
ві́трик іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
вітрик —
ВІ́ТРИК, а, ч. Зменш. до ві́тер 1. Косарики косять, вітрик повіває, Вітрик повіває, дощик накрапає (з народної пісні); Листочки з вітриком, жартуючи, шептались (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
вітрик —
див. вітер
Словник синонімів Вусика
-
вітрик —
ВІ́ТРИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до ві́тер. Листочки з вітриком, жартуючи, шептались (Гл., Вибр., 1957, 146); Носили хліб [з автомашини] у магазин, і ранковий вітрик розносив його приємний запах на всю площу (Томч., Готель.., 1960, 5).
Словник української мови в 11 томах