віха
Віха, -хи
ж.
1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. ІІІ. 165. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64.
2) раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116.
3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. І. 50.
Словник української мови Грінченка