вічно

Вічно

нар.

1) Вѣчно.

2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.

Значення в інших словниках

1. вічно — ві́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вічно — <�по>вік, довіку, поки й світ сонця; ЗАВЖДИ, постійно і пох. від ВІЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. вічно — Присл. до вічний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вічно — ВІ́ЧНО. Присл. до ві́чний 3, 5. Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід (Біблія. Пер. І. Огієнка); [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Леся Українка); Я вічність би віддав для тебе...  Словник української мови у 20 томах
5. вічно — I безвиводно, безнастанно, безперестану, безперестань, безугавно, відвічно, вік, вік-віків, віковічно, довіку, навік-віки, навік-віків, назавжди, незмовкно, одвічно, повік, повіки, увік Фразеологічні синоніми: до віку вічноно; до скону віків...  Словник синонімів Вусика
6. вічно — Ві́чно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вічно — ВІ́ЧНО, Присл. до ві́чний 2, 3. [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Л. Укр., III, 1952, 120); Я вічність би віддав для тебе, Рідний і вічно коханий краю (Сам., І, 1958, 89).  Словник української мови в 11 томах