гав
Гав! I
меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
---------------
II. Гав
нар. = гев. Вх. Лем. 402.
---------------
III. Гав, -ву
м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Словник української мови Грінченка