гадання —
Гада́ння: — базікання [X] — балаканина, базікання [1]
Словник з творів Івана Франка
гадання —
гада́ння 1 іменник середнього роду думання гада́ння 2 іменник середнього роду, істота ворожіння розм.
Орфографічний словник української мови
гадання —
I -я, с. Дія за знач. гадати I. II -я, с. Дія за знач. гадати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гадання —
ГАДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. гада́ти¹. Від дум і гадання розпухала голова. В горлі запікалась гіркота (Яків Баш); Перший етап розмови про голодностепське будівництво, етап дискусій, гадання закінчився (Іван Ле). ГАДА́ННЯ², я, с., прост. Дія за знач.
Словник української мови у 20 томах
гадання —
ВОРОЖІ́ННЯ (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); ВОРОЖБА́ заст., ВОРОЖБИ́ТСТВО заст., ГАДА́ННЯ заст. Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля — По долоні угадала, І щоб з того ворожіння вийшла правда (Я.
Словник синонімів української мови
гадання —
ГАДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. гада́ти¹. Від дум і гадання розпухала [у Надії] голова. В горлі запікалась гіркота (Баш, Надія, 1960, 153); Перший етап розмови про голодностепське будівництво, етап дискусій, гадання закінчився (Ле, Міжгір’я, 1953, 122).
Словник української мови в 11 томах