гадання
ГАДА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. гада́ти¹.
Від дум і гадання розпухала голова. В горлі запікалась гіркота (Яків Баш);
Перший етап розмови про голодностепське будівництво, етап дискусій, гадання закінчився (Іван Ле).
ГАДА́ННЯ², я, с., прост.
Дія за знач. гада́ти².
– Боже мій, – скрикнула пані, – збавила мені усе гадання! (Марко Вовчок);
Одні [дівчата] сміялися, інші, кому гадання не віщувало щасливого заміжжя, засмучені верталися додому (М. Олійник);
Коли вода вiд вогнища нагрiлася, а камiння розпеклося, волхви кидали на камiння сiм'я конопель, а також у воду розпечене камiння, умивалися гарячою парою, очищались для гадання (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)