гадати
ГАДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок.
1. про кого – що і без дод. Думати, розмірковувати.
– І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Я. Щоголів);
Піди вкладися гарно спати, А послі [після] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (І. Котляревський);
Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову .. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний);
Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка);
* Образно. Хотів би я знати, – та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (П. Тичина);
// Мріяти.
– Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, – подумала Лукина (І. Нечуй-Левицький);
Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (П. Панч).
2. перев. із спол. що. Припускати, передбачати, мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати.
Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (О. Донченко);
– А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, – сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (А. Шиян);
– Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (О. Довженко);
– Ми вже гадали, що скоїлось якесь лихо (Р. Андріяшик).
3. з інфін. Мати намір що-небудь робити.
Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (М. Коцюбинський);
// Сподіватися.
Т. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (з наук. літ.).
Ду́мати (гада́ти) ду́му (ду́мку, га́дку, думки́-га́доньки) див. ду́мати.
◇ (1) І не гада́ти і не сни́ти – зовсім не сподіватися.
– Ходім зараз до вас, порадимося ще з Остапом... І не гадав і не снив навіть [зустрітися]... Правду кажуть: гора з горою... хе-хе-хе! (М. Коцюбинський).
ГАДА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., кому, на кого, на чому, по чому і без дод., прост.
Ворожити.
І він [цар Манасія] перепровадив свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настановив викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Вона тут тілько [тільки] і робила, Що всім гадала, ворожила (І. Котляревський);
Звечора під Новий год Дівчата гадали (Л. Боровиковський).
Словник української мови (СУМ-20)