гадюча

Гадюча́, -ча́ти

с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.

Значення в інших словниках

1. гадюча — -ати, с. Те саме, що гадюченя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гадюча — ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́. Гадюка, закривши пащу за останнім гадючам, гайнула в траву і щезла в кам'яних розсипах з блискавичною швидкістю (І. Багряний); Відчувши поблизу людей, гадюча поповзло в густу траву (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. гадюча — Гадюча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гадюча — ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́.  Словник української мови в 11 томах