гадюча
ГАДЮЧА́, а́ти, с.
Те саме, що гадюченя́.
Гадюка, закривши пащу за останнім гадючам, гайнула в траву і щезла в кам'яних розсипах з блискавичною швидкістю (І. Багряний);
Відчувши поблизу людей, гадюча поповзло в густу траву (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)