Значення в інших словниках
-
гадюча —
ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́. Гадюка, закривши пащу за останнім гадючам, гайнула в траву і щезла в кам'яних розсипах з блискавичною швидкістю (І. Багряний); Відчувши поблизу людей, гадюча поповзло в густу траву (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
гадюча —
Гадюча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гадюча —
ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́.
Словник української мови в 11 томах
-
гадюча —
Гадюча́, -ча́ти с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Словник української мови Грінченка