гайдамацтво —
гайдама́цтво іменник середнього роду іст.
Орфографічний словник української мови
гайдамацтво —
-а, с., іст. 1》 Збірн. до гайдамака. 2》 Те саме, що гайдамакування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гайдамацтво —
ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст. 1. Збірн. до гайдама́ка 1, 2. – Невже ми на самім кінці землі живемо.., що гайдамацтво не зверне покуштувати нашої страви? (Панас Мирний); Ми лічить [лікувати] хотіли тим народне лихо, щоб гайдамацтво знищить (І.
Словник української мови у 20 томах
гайдамацтво —
Гайдама́цтво, -ва, -bу
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гайдамацтво —
ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст. 1. Збірн. до гайдама́ка. Гайдамацтво підняло регіт (Мирний, II, 1954, 295). 2. Те саме, що гайдамакува́ння. Гайдамацтвом хліба собі добували.
Словник української мови в 11 томах