гайдамацтво
ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст.
1. Збірн. до гайдама́ка.
Гайдамацтво підняло регіт (Мирний, II, 1954, 295).
2. Те саме, що гайдамакува́ння.
Гайдамацтвом хліба собі добували.
Словник української мови (СУМ-11)ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст.
1. Збірн. до гайдама́ка.
Гайдамацтво підняло регіт (Мирний, II, 1954, 295).
2. Те саме, що гайдамакува́ння.
Гайдамацтвом хліба собі добували.
Словник української мови (СУМ-11)