галівник
Галівник, -ка
м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. см. галювати 1.
Словник української мови ГрінченкаГалівник, -ка
м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. см. галювати 1.
Словник української мови Грінченка