гамір —
[гам'ір] -мору, м. (ў) -мор'і
Орфоепічний словник української мови
гамір —
-мору, ч. Те саме, що гам I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гамір —
ГА́МІР, мору, ч. Те саме, що гам¹. Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Франко прислухався до нічного гамору великого міста (Л.
Словник української мови у 20 томах
гамір —
Га́мір, га́мору, га́морові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гамір —
ГА́МІР, мору, ч. Те саме, що гам¹. Франко прислухався до нічного гамору великого міста (Сміл., Крила, 1954, 127); До них линув невиразний гамір трудового дня на колгоспному дворі (Кучер, Вогник, 1952, 59)...
Словник української мови в 11 томах