гард
Гард, -ду
м.
1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43.
2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348.
3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Словник української мови Грінченка