гард
ГАРД, у, ч., іст.
1. Кам'яна споруда з дерев'яною огорожею для вилову риби, яку будували на кам'янистих ріках Півдня України; гатка, дамба.
Сироватка не любить тільки людей .. Зобиджали вони його увесь вік: і в панському селі Драбинівці, і на рибальських гардах, і скрізь, куди тільки закидала доля (Ю. Мушкетик).
2. Військовий і адміністративний центр паланки Запорозької Січі.
Уся територія Запорозьких Вольностей поділялася на 8 округів, так званих паланок, кожна з яких мала свій гард, де постійно перебував полковник, начальник гарду (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)