гаркуша

Гаркуша, -ші

об. Картавый, картавая. Левч. 27.

Значення в інших словниках

1. гаркуша — гарку́ша іменник чоловічого або жіночого роду, істота той або та, що гаркавить розм.  Орфографічний словник української мови
2. гаркуша — -і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гаркуша — ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить. Незважаючи на специфічну вимову “р”, гаркушею хлопець себе не вважав (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. гаркуша — ГАРКА́ВИЙ ім. (той, хто нечітко вимовляє звук "р"), ГАРКУ́ША розм., ГАРКА́ВЕЦЬ розм., ГАРКУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
5. гаркуша — ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить.  Словник української мови в 11 томах