Орфографічний словник української мови

гаркуша

гарку́ша

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

той або та, що гаркавить

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гаркуша — -і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаркуша — ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить. Незважаючи на специфічну вимову “р”, гаркушею хлопець себе не вважав (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гаркуша — ГАРКА́ВИЙ ім. (той, хто нечітко вимовляє звук "р"), ГАРКУ́ША розм., ГАРКА́ВЕЦЬ розм., ГАРКУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
  4. гаркуша — ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить.  Словник української мови в 11 томах
  5. гаркуша — Гаркуша, -ші об. Картавый, картавая. Левч. 27.  Словник української мови Грінченка